Я осінній  листок,

До тебе лечу  уві сні.

Холод аж до кісток,

В думках твої очі ясні.

Не чутно веселого свисту,

Перед очима стоїть могила.

Ти, наче вогник іскристий,

Який уже темінь згасила.

В мені ти бачиш зорепад,

Руйнівний  метеорит.

Врятуй мій духовний спад,

Я бачу в собі сталактит.

Ти бачиш усе. Фатальний кінець

Є тіснішим єднанням наших сердець.